120-ліття школи №2

Цьогорічний жовтень став особливим для Козятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2. У день великого свята Покрови Пресвятої Богородиці, в день козацького свята, в День захисника Вітчизни – 14 жовтня – традиційно цікаво, в урочисто-домашній атмосфері відбулося святкування 120-річчя комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Козятинської міської ради Вінницької області».

У цей славний ювілей до школи завітали гості: випускники різних років, ветерани освітянської ниви, начальник управління освіти та спорту Козятинської міської ради – Касаткіна Олена Юріївна, міський голова - Пузир Олександр Дмитрович, дружина народного депутата України Петра Юрчишина Любов Ярославівна, жителі міста. Зал був повен гостей і сяяв усмішками. І навіть Бог цього дня подарував сонячну яскраву погоду.

Перші щирі слова вітання висловила господиня свята – директор школи Євгенія Станіславівна Кудрявець. Від неї естафету привітань прийняли шановні гості, які на свято прийшли з подарунками; учні та вчителі.

• Козятинська середня школа №2 бере свій початок з однокласного народного училища, – знайомили з історією альма – матері ведучі.

• В пам’ятній книзі Київського навчального округу 1898 року на сторінці 115 записано:

«Казатинское одноклассное народное училище основано в 1878 году. Преобразовано в двухклассное в 1896 году, содержится за счет юго-западных железных дорог. На содержание отпускается 4360 рублей в год. Учащихся 220 мальчиков и 149 девочек, заведующий Григорий Василевский.

В училище служит 12 учителей. Преподается закон Божий, математика, рукоделие, музыка, хоровое пение, военная гимнастика для мальчиков, шведская гимнастика для девочек, есть смешанный оркестр, столярная мастерская. Показательный садик с оранжереей.»

У 1917 році училище було реорганізовано в школу семирічку. В 1927 році школа стала залізничною. У 1934 році - середньою, в ній було створено бібліотеку в 5000 книжок, кабінет фізики, хімії.

У 1961 – році навчальний заклад став школою №2. 1966року будівлю школи було розширено за рахунок добудови правого та лівого крила.

«Історія має початок, але не має кінця…», - звучали зі сцени слова, що плавно перейшли у хвилину мовчання, якою вшанували пам’ять випускників нашої школи: Наумова Вадима, Кацабіна Сергія, що загинули в АТО за мирне майбутнє; Шевчука Євгенія, який загинув під час пожежі, виконуючи службове завдання на нафтобазі під Васильковом - всі троє вони нагороджені орденом за мужність посмертно; а також і тих вчителів, учнів, випускників школи, що відійшли в небуття.

До сліз зворушила присутніх літературно - музична композиція «Мій тато герой».

Учні школи вітали свій храм науки з Днем народження піснями й танцями. До них приєднувалися й інші учасники концерту: «Подільський квят» ( художній керівник - випускниця школи Чайковська Наталія) та сімейна династія випускників - родина Машевських зі своїми вихованцями.

Зі стін даної школи вийшло багато видатних людей, які є гордістю вчителів, гордістю міста. Серед них і ті, які після закінчення педвузів розпочали свою педагогічну працю в рідному місті і є вчителями Козятинської школи №2. У їхньому виконанні звучала «Журавлина пісня».

Родзинкою концерту став виступ ветерана освітянської ниви, випускниці ЗНЗ № 2 1951 року, вчительки – легенди: знання від якої понесли у світ сотні випускників, відмінника народної освіти СРСР та України – П’ятаченко Алли Олександрівни.

Гарною окрасою свята був виступ ансамблю вчителів школи «Співаночка».

Шквалом оплесків нагороджувала вдячна публіка педагогів – учасників танцювального батлу.

На завершальному етапі свята всі учасники концерту та присутні в залі виконали гімн школи: «Ніколи в забуття не кануть Козятин, школа № 2, здобуті нами перемоги та правди – вічності слова…»

Учні, батьки, вчителі та гості свята отримали велике задоволення та незабутні враження від побаченого та почутого.

Господарі свята висловили свою вдячність всім, хто прийшов на їх ювілей: вдячність за підтримку, за щиру любов.

Школа не прощалася з гостями, вона говорила Всім: «До побачення!»